ТЕЛЕКРИТИКА

Бійці АТО в масовці, Володимир Зеленський – в плацкарті: як стартували зйомки продовження «Слуги народу»

Дуся

Поки всі насолоджувалися відносно сонячною погодою, Муся Катасонова намагалася дізнатися, що буде відбуватися з президентом Василем Голобородьком у другому сезоні серіалу «Слуга народу», жителі яких міст зможуть потрапити в кадр фільму і чи вибухне довгим монологом мовчазний охоронець Толік


У мене для вас чудова новина: другому сезонові одного з найулюбленіших серіалів українських глядачів «Слуга народу» бути! І не тільки. Поки ви це читаєте, студія «Квартал 95» в поті чола знімає продовження історії про найчеснішого з нині неіснуючих українського президента, щоб в 2017 році показати нам спочатку повнометражний фільм, а потім вже і 24-серійний серіал, в основі якого та ж історія, що і в повному метрі, але значно розширена і доповнена. Ось так. Творці одним пострілом б'ють наповал двох зайців – кіношного і телевізійного.

І ось якраз на вихідних знімали найпершу сцену обох версій. І скажу вам по секрету: я разом з колегами потрапила в масовку – творці проекту люб'язно запросили нас знятися в ролі самих себе, тобто журналістів. Завдання було таке: проводити Володимира Зеленського в ролі Василя Голобородька на поїзд, попутно завалюючи його питаннями. Адже відправною точкою сценарію якраз став момент, коли президент з народу, так би мовити, повертається назад в народ – їде в залізничний тур (звичайно, найчесніший президент відправляється в подорож на поїзді, причому в плацкарті!) по Україні, щоб особисто вирішити низку важливих проблем в регіонах.

Журналісти в ролі самих себе були надзвичайно органічні

Ох і хвилювалися ми, маю вам сказати! Але все одно не упустили можливості поспілкуватися з виконавцями головних ролей, режисером та іншими важливими людьми на майданчику. Звичайно, всіх секретів сценарію нам ніхто так і не відкрив (хоча ми дуже старалися хоч щось дізнатися), але деякі важливі відомості добути нам все-таки вдалося.

Директор з розвитку студії «Квартал 95» Ірина Побєдоносцева, наприклад, навіть під страхом тортур не зізналася, які такі важливі проблеми буде вирішувати Голобородько в різних містах, зате коротко змалювала жанрові особливості нової історії.

– Спойлерити, звичайно, зараз не можна, – зізналася Ірина. – Але можу сказати, що новий фільм – це розвиток заявленої в першому сезоні історії. Президент Василь Голобородько вже якийсь час знаходиться при владі. І йому непросто. Нові серії побудовані на подоланні всіх труднощів, з якими він стикається, тому буде дуже багато динаміки, пригод. За форматом це роуд-муві: Голобородько подорожує по країні, намагаючись розібратися в ситуації на місцях і знайти якісь рішення. Виходить таке змішання жанрів: і комедія (в першу чергу), і роуд-муві, і пригоди, і навіть мотиви детектива... До того ж не обійшлося без романтичної лінії.

«У новому сезоні Голобородько очікують і серйозні перешкоди, і спокуси... Але він все витримає!»

А ось на амбразуру до допитливих журналістів кинувся Андрій Яковлєв

Один зі сценаристів Андрій Яковлєв (як ви пам'ятаєте, він був режисером серіалу «Свати» і сценаристом «Сватиків», а в «Слузі народу» повністю віддався перу і поступився місцем за режисерським пультом колезі Олексієві Кирющенко), поки я ходила навкруги, намагаючись вивідати бодай трішечки, сказав тільки, що перетворювати Василя Петровича на справжнього злодійкуватого політика вони не збираються (чим, до речі, дуже мене заспокоїв). Але все-таки, за його словами, в новому сезоні буде чимало моментів, де головному герою доведеться буквально ходити по лезу ножа.
– Усі ж живі люди, всі помиляються! – відповів він на моє запитання про те, оступиться чи Голобородько на своєму непростому шляху президентства. – Звичайно, щось каверзне ми в сценарій закладаємо, але таке, яке не може зруйнувати образи наших героїв і їхнє ставлення до життя, до країни і до політики.

– Тобто концепція залишається колишньою: Голобородько – це чесний президент з народу, а не той, хто з людини перетворюється в політика, причому в поганому сенсі цього слова?

– Звичайно! Адже це вже була б зовсім інша історія. І перешкоди на його шляху, спокуси, зрозуміло, будуть. Але він все витримає.

– Ви закидаєте гачок на третій сезон?

– Ми завжди закидаємо такі гачки. Інше питання, чи можуть вони відбутися.

Колеги Андрія Яковлєва: два Юрія – Микуленко і Костюк

Поки я намагалася випитати що-небудь про новий сезон у Яковлєва, його колеги – сценаристи Юрій Микуленко і Юрій Костюк – на ті ж питання моїх колег туманно відповідали, що, мовляв, «не можна чистити стайню, не забруднившись в гній». Ну як би натякаючи, що так і є, перевірку на міцність Голобородько в новій історії пройде серйозну. Зате два Юрія прекрасним дуетом розповіли журналістам про те, яке «важке і непоказне життя у телесценариста». Правда, напевно трохи лукавили: я ж бачила, з яким задоволенням вони металися по майданчику, прикриваючи від цікавих очей сторінки зі сценарієм, і як рвалися в бій – підкидати Володимиру Зеленському репліки під час зйомок.

«Ось уже два роки ми пишемо безупинно. Бачите – людина посивіла за цей час!»

– І як вам пишеться?

– Важко, – зітхає Костюк.

– Ой, краще б ви не питали, а то ми зараз заплачемо, – підхоплює Микуленко.

– Ми почали писати все це трохи більше двох років тому, – розповідає Юрій Костюк. – І ось уже два роки пишемо безупинно, без відпочинку. Перший сезон, повний метр, другий сезон... Ось бачите, людина посивіла за цей час (показує на Микуленка).

– Ви дивитесь новини для натхнення, аналізуєте те, що відбувається в Україні?

– Звичайно, – відповідає Костюк. – Ми ж живемо в цьому суспільстві, а не прилетіли з Марса. Так само, як і всі, дивимося новини, читаємо, стежимо за політичними ток-шоу, взагалі за подіями в країні.

– І при цьому у нас є власна думка з приводу того, як повинна бути влаштована наша країна, – доповнює Юрій Микуленко.

– Щось йде від режисера, від акторів, від нас – і ось складається наше загальне відчуття того, як має виглядати держава, – продовжує свою думку сценарист.

– Щось цензурується? Надходять якісь скарги, дзвінки від можновладців?

– Ну «зверху» нам ніхто не дзвонив, – відповідає Юрій Микуленко.

– «Знизу» теж, – жартує Юрій Костюк.

– Так, ні «зверху», ні «знизу» нам ніхто не дзвонив, побажань ніяких не було, – сміється Микуленко.

Як бачите, панове сценаристи дуже потайливі. Про якісь сюжетні колізії ні-ні! Півсловом обмовилися, що в новому сезоні будуть деякі акторські заміни. Як потім з'ясувалося, мова йшла про Галину Безрук, яка пішла в декрет. Але про це, як я вам уже говорила, розповів режисер Олексій Кирющенко. Зате Юрій Микуленко і Юрій Костюк мені пообіцяли, що глава Нацбанку (Олена Кравець) в серіалі залишиться, незважаючи на цікавий стан актриси. Вже після зйомок мене наздогнала прекрасна новина: Олена народила двійню. Так що, напевно, вона зможе незабаром приєднатися до колег на знімальному майданчику (знаєте, нинішні мами надзвичайно працьовиті й не люблять засиджуватися в декреті).

Олексій Кирющенко: «А чого це ви все у мене випитуєте? Он підіть ще сценаристів на видачу таємниць розкрутіть»

Поки я металася по знімальному майданчику в надії дізнатися що-небудь цікаве, все вже було готово до зйомки. До речі, сцену знімали на справжньому вокзалі: студія «Квартал 95» орендувала невеликий склад і навіть першу (!) колію Центрального залізничного вокзалу в Києві.

«Увага, пасажири, на першій колії – «Слуга народу»

«Костюми, на вихід!»

Володимир Зеленський готовий до зйомки

Щоправда, провідниці і «супроводжуючі» поїзд міліціонери (або поліцейські?) Були несправжні – їх талановито (я в цьому просто впевнена!) зіграли актори масовки. Як і пасажирів, що ходять туди-сюди по платформі.
І ось почалося... Репетиція, ще одна репетиція, репетиція з камерами... Весь цей час ми з колегами «ганяли» Володимира Зеленського в образі Василя Голобородька уздовж складу. Дуже старалися!
http://images.telekritika.ua/c29a241e26fea71b6ecb4988863ffb94.jpg,http://images.telekritika.ua/c01320a0c329bb3eae27a72a3065d271.jpg,http://images.telekritika.ua/c57ae6724bdfb7059c381a624062ed7b.jpg,http://images.telekritika.ua/3c31971eaaa2d49cf1c820a703733bba.jpg
А режисер (надзвичайно вимогливий і суворий) раз у раз щось уточнював, поправляв, направляв і командував.

Потім нарешті почали знімати. І якими б талановитими виконавцями своїх ролей всі ми не були, вдалий дубль, після якого прозвучало довгоочікуване режисерське «Було!» (це у фільмах про кіно постановники кажуть «Знято!», а в реальності, виявляється, кажуть «Було, поїхали далі!» – і всі дуже цьому радіють), ми почули не одразу.

Ех, навіть шкода було втрачати таку красу. Але традиція є традиція!

Після першого успішного дубля, звичайно ж, розбивається тарілка – прикмета така, як ви знаєте. Але це абсолютно не означає, що сцена цілком знята. Це означає тільки те, що знятий один з ракурсів. Потім всю ту ж саму проходку головного героя до вагону знімали ще протягом годин двох: загальним планом, середнім, великим, по частинах і цілком. А як ви гадали!

Тут вже я зовсім стомилася (зйомки в кіно – однозначно не для слабких!) і присіла в сторонці відпочити від трудів кіношних. Розговорилася з акторами масових сцен. Які різні люди трапляються в масовці, скажу я вам! Студенти, продавці ларьків, справжні вантажники і бухгалтери... А мені пощастило сісти поруч з учасником бойових дій на сході України. Чи потрібно говорити, що я була дуже здивована, коли дізналася, що чоловік, який слухняно крокував з рюкзаком до вагону дубль за дублем у цьому несерйозному (я про жанр, зрозуміло) кіно, всього кілька місяців тому повернувся з фронту і незабаром знову туди поїде. Так ось, на питання, навіщо йому зйомки, він відповів, що просто намагається відволіктися. Хоча, звичайно, повністю це не виходить. У підсумку всю перерву, поки знімальна група готувалася до чергового дублю, ми проговорили про дуже серйозні і сумні речі: про волонтерів, зброю, політиків і пораненнях. І знову повернулися до серіалу, як тільки пролунала команда: «По місцях!» Ось такі контрасти на знімальному майданчику, друзі мої.

Ну а режисер тим часом продовжував виліплювати сцену проводів журналістами мандрівного президента Василя Голобородька. Між дублями було зовсім трохи часу, і мені вдалося ще поговорити з виконавцем ролі глави СБУ Мікаеля Тасуняна Мікою Фаталовим.

«Ми показуємо, що хотіли б, щоб всі люди були такі хороші і порядні».

– Чи відчуваєте відповідальність за таку серйозну роль, все-таки глава СБУ – це вам не жарти. Не було побоювань щодо незадоволеності «зверху», якихось погладжувань проти шерсті?

– Звичайно, я не боявся. По-перше, я тут не один – нас ціла команда. Є люди старшого віку: у разі чого захистять. Але відповідальність існує у будь-якому випадку. Однак не тільки тому, що можуть посварити... Тут же потрібно нікого не підвести – це найголовніше. Я вдячний, що мене взяли в усі частини цього проекту. Дуже задоволений і, чесно кажучи, дуже переживаю. Але, думаю, все буде добре.

– Ваш персонаж буде якось розвиватися? Глядачі побачать нові грані Мікаеля?

– Ви знаєте, це більше залежить від режисера. Адже нам дають якісь опорні моменти, а далі вже робота в кадрі, з режисером. Я ось прочитав весь сценарій, мого персонажа там не дуже багато, але я зроблю все можливе, щоб він далі розвивався. І я буду доводити, що я можу, хочу, вмію і буду.

– А вам не хотілося б, щоб персонаж якось радикально змінився, наприклад, раптом перетворився не в такого вже позитивного героя?

– Може, десь за сценарієм і можна було б зробити так, щоб мій герой оступився, зробив щось не те. Якби це було логічно з точки зору сюжету, я, звичайно, був би не проти. Але, чесно кажучи, хотів би зіграти позитивного есбеушника (посміхається). Адже ми показуємо правильне кіно, тобто те, що хотіли б, щоб всі люди були такі хороші і порядні.

– Мені говорили, що в серіалі дуже багато імпровізацій. Це правда?

– Так, імпровізації є. Але вони виходять не від того, що хтось забув текст або ще щось. Просто виникають якісь моменти... Буває, навіть режисер просить трохи відійти від тексту, щось спробувати...

– А ось з першого сезону (щоб ми могли насолодитися, поки не вийшов другий) можете назвати якусь сцену з вашою участю, де було місце імпровізації?

– Ви знаєте, я так ретельно готувався до зйомок, що більш-менш все робив за сценарієм чітко. Єдине, там є така сцена, коли я прилітаю до Києва і Вася проводжає мене до готелю... І ми там так йдемо... Загалом, є там пару моментів, де ми робили трохи більше, ніж потрібно по тексту...

А весь цей час тривали зйомки тієї ж сцени. Щоб ви уявили, як це відбувалося, наведу цифри: зі знімального процесу, що триває близько п'яти годин, виходить близько 45 секунд кіношного часу!

Тому зовсім не дивно, що деякі з нас ледве на ногах трималися, коли сцена була нарешті знята до кінця. Володимир Зеленський, який теж неабияк набігався, виглядав, на відміну від журналістів, ще вельми бадьоро.

– Ви молодці, у вас все вийшло, – похвалив нас Зеленський. – Найголовніше, що ви тепер знаєте: кіно не робиться ось так (клацає пальцями).

«Наша країна точно буде готова до такого президента, як Голобородько. Питання тільки в тому, коли саме...» 

Звичайно, ні сил, ні часу на великі інтерв'ю у Володимира особливо не було – він мав відзняти ще кілька сцен. Але на декілька журналістських запитань у якості винагороди за працю і старання він все-таки відповів.

– Яка була реакція «зверху» на перший сезон?

– В принципі, як я зрозумів, всім серіал дуже сподобався. Є ще інформація, що декому здавалося: ця історія про них. Ну, мабуть, їм лестило, що мова про такого гарного персонажа ...Потім, коли фільм уже вийшов в ефір, все зрозуміли, що це не про них. І, я так розумію, на цьому всі заспокоїлися. Реакція президента мені невідома. Мені особисто він не дзвонив, від нього теж ніхто не дзвонив. Та ви й самі можете про це дізнатися: у вас доступ є. Але я знаю, що в загалі-то всі позитивно реагують.  

– Як зміниться ваша роль у другому сезоні?

– Зміниться. Ну це буде інша історія. Підуть якісь жорсткі, більш конкретні вчинки – Голобородько вже перейде від слів до справи. Звичайно, буде і багато комедійного. Ну і на завершення цієї історії буде дуже важливий момент: таке прийняття рішення, яке в якомусь сенсі паралельно з нашою реальністю.  

– Як вважаєте, наша країна готова до такого президента, як Голобородько?

– Точно буде готова. Питання тільки в тому, коли саме.  

На цій оптимістичній ноті можна було б і додому відправитися – відпочивати, перший сезон переглядати. Але я не втрималася і ще зловила для невеликої розмови мого улюбленого героя «Слуги народу» – охоронця Толю (Георгій Поволоцький), який насправді прекрасний актор, цілком говіркий, на відміну від свого персонажа. 

– Як вам така кількість сцен без слів? Важкувато для актора?

– Цікаво. Без слів грати більше треба. Словами все-таки простіше передавати якісь емоції, а тут все тримається на грі обличчям. Тому насправді дуже цікаво працювати.

– А коли вас запросили зніматися, як взагалі повідомили, що у вас усього три рядки тексту за весь серіал? І як ви це сприйняли спочатку?

– Насправді творці проекту поступово видавали мені цю інформацію. Тобто спочатку, коли я тільки пробувався на роль, були якісь фрази. Потім виявилося, що це такий безмовний персонаж. Більш того, багато друзів, актори-режисери, коли вже подивилися перший сезон «Слуги народу», сміялися, казали: «Так-так, добре намовчав за сезон» (посміхається).  

Мужні дружні обійми

– До речі, ось ці «зони мовчання» ви з режисером опрацьовували або там більше ваших акторських вигадок?

– Ні, я – слухняний пластилін в руках режисера, але при цьому, ясна річ, основна робота все-таки моя. Тобто я приблизно розумію, якою має бути реакція на ту чи іншу ситуацію, а далі разом вже працюємо.  

– У другому сезоні ми можемо розраховувати нарешті на величезний монолог від Толі або хоча б ще на кілька рядків тексту?

– Ну ось судячи з того, що я читав, як прописано в сценарії, там якраз десь три рядки і є, напевно. Але в основному безмовна гра.  

Я просто не могла все це так залишити і надала можливість нарешті висловитися своєму улюбленому персонажу. Правда, Георгій Поволоцький в образі охоронця Толі все одно був дуже лаконічний (напевно, за звичкою), але сказав потужно:
Ви, напевно, спитаєте, коли ж можна буде побачити мене і моїх колег-журналістів (ну і інших акторів цього чудесного серіалу) в кіно і по телевізору? А я вам відповім: поки невідомо. Ірина Побєдоносцева пообіцяла, що колись в 2017 році.

– Це складно загадувати, – зізналася Ірина. – Але у «Квартала» завжди дві дати виходу в прокат: Новий рік і 8 Березня. Ось і чекайте прем'єру або в Новий рік, або 8 Березня. Вона відбудеться, звичайно ж, на каналі «1+1», але потім, звичайно, пройде і на «Квартал ТВ».

Зате поки всі ми з нетерпінням очікуємо виходу другого сезону, бажаючі можуть теж долучитися до мистецтва кіно і знятися в масових сценах. Адже зйомки будуть проходити не тільки в Києві, а й в Запоріжжі, Одесі, Харкові та у Львові.

– У цих містах будуть набирати масовку з місцевих, як тут сьогодні? – уточнила я у Ірини Побєдоносцевої.

– Так. Більш того, ми спеціально запустимо сайт або, можна сказати, блог, де будемо дуже оперативно викладати все про зйомки: де потрібна масовка, куди ми переїхали, також будемо записувати якісь відеокоментарі прямо по ходу знімального процесу. Такий собі повноцінне інформаційне джерело, так що стежте! До того ж ми хочемо налаштувати свого роду «зворотний зв'язок» з нашими майбутніми глядачами, щоб вони ділилися з нами якимись своїми думками, своїми прикладами боротьби з корупцією на місцях, цікавими, смішними або драматичними історіями...

Що ж, чекаємо з нетерпінням. І вже готові роздавати автографи.

Фото: Максим Лісовий

Главное в разделе

Дуся

Час минає, а серіал «Кріпачка» все знімається

Дуся

Харківський музичний колектив збирає мільйони переглядів в мережі і підкорює Європу

Популярное на Телекритике



Суспільство

Наталя Нагорна: жінки в АТО працюють не гірше за чоловіків

Бізнес

Ось і казці кінець: Європарламент проголосував за законопроект, який вб’є інтернет

Дуся

Час минає, а серіал «Кріпачка» все знімається

Дуся

У сімействі королеви Великобританії намічається перший в історії одностатевий шлюб