ТЕЛЕКРИТИКА

7 найрозгромніших рецензій на фільм «П’ятдесят відтінків свободи»

Учорашня піца та кафкіанський кошмар: із чим критики порівнюють фінал БДСМ-саги

Культура

«Мої смаки дуже специфічні. Я люблю фільми з сюжетом», – десь так міг би звернутися середньостатистичний кінокритик до режисера фільму «П'ятдесят відтінків свободи». Після чого продемонстрував би йому весь свій арсенал тортур, де покадровий розбір екшн-сцен і знущання над діалогами – найневинніші інструменти.


Багато критики присоромили заключну частину «П'ятдесятьох відтінків» за те, що в епоху #MeToo фільм безбожно застарів. Однак більшість дали волю ображеному почуттю прекрасного і показали в рецензіях на «П'ятдесят відтінків свободи» такий політ фантазії, який і не снився героям фільму – а тим більше його творцям. Ми зібрали найсуворіші та найсмішніші огляди, які з'явилися в західній пресі за вихідні.
7

Порно, але не те

_

_

Мало хто з критиків відмовив собі в задоволенні похвалити рекламну Audi як «найемоційнішого члена акторського складу» і висміяти те, як фільм милується життям 1% найбагатших людей. Але найсуворішу прочуханку «Відтінкам» влаштував The Guardian, навісивши на фільм ярлик «лайфстайл-порно». «Воно настільки знеособлене, що його можна крутити без звуку в готельному лобі. Крім того, воно перемежовується звичаною софт-порнографією, настільки невинною і частою, що я так і чую колективне зітхання глядачів, перед якими вчергове з'явилися голі герої», – збиткується критик.

6

Огірок? Який огірок?

_

_

У будь-якому разі – не той, про який ви подумали. «Грей не дає Ані потрапити під велосипед, він катає її на вертольоті, планері, приватному літаку, яхті, – перераховує критик The Atlantic. – І я лише зараз зрозумів: уся ця трилогія – доросла версія "Книжки про машинки" Річарда Скаррі (американський ілюстратор, який прославився книжками про звіряток-водіїв, – ред.). Виникає неминуче запитання: чи дозволить Крістіан Ані сісти за кермо машинки-огірка?»
5

Як горить вогонь, як тече вода...

_

_

... і як висихає фарба. Хоча ні, на фарбу, що сохне, ви навряд чи захочете дивитися довше пари секунд; та саме таке видовище нагадують постільні сцени в «П'ятдесятьох відтінках свободи», вважає портал The Mary Sue. «Не кажучи вже про те, що я бачила більше членів у серіалі "Секс і місто", – продовжує критик. – Зрозуміло, що різні дурні закони не дозволяють показувати фільм із рейтингом NC-17 широкій аудиторії, але який сенс переносити на екран еротичний роман, якщо не можна показувати члени? У чому сенс еротичного фільму, націленого на жіночу гетеросексуальну аудиторію, якщо камера з усіх ракурсів показує груди Ани і лише зрідка – дупу Крістіана?» Резонне запитання.
4

Між нами хімія

_

_

З імовірністю 99% ви вже зустрічали гучні заголовки, що обіцяють розкрити секрети тренувань Дакоти Джонсон і Джеймі Дорнана. Однак більшість критиків сходяться на думці, що виконавцям головних ролей не завадило б частіше відвідувати не спортзал, а курси з підвищення акторської майстерності. «Хімія між Джонсон і Дорнаном – немов між двома манекенами, що впали один на одного в підсобці магазину», – резюмує критик AZCentral, додаючи, що постільні сцени цих двох більше нагадують аеробіку. Що ж, інтенсивні тренування минули не дарма... в якомусь сенсі.

Общество

«Смелая»: что мы узнали из скандальных мемуаров Роуз Макгоуэн

3

Доктор Джекіл і…

_

_

Важко вчергове не вколоти серію за те, який невигадливий каламбур закладено в самій назві (Grey – Грей і gray – сірий), але третя частина саги знову дала привід пожартувати з імен персонажів. «Залишки сюжету тримаються на Джекові Хайді, колишньому начальникові Ани, який намагається помститися парі. Ні, ви лише погляньте на це ім'я – так само, як і у випадку Грея та Анастейші Стіл (Steele співзвучно з англійським прикметником «сталевий», – ред.), його метафорична вага шльопає вас по обличчю з витонченістю гігантського фалоімітатора», – знущається The Hollywood Reporter.
2

Усе добре, що добрий кінець має

_

_

«Повісьте ланцюга на місце та зачиніть Червону кімнату – цей до бюлю несексуальний кошмар добіг кінця», – урочисто починає критик USA Today. «Сміховинному фіналу трилогії вдалося стати найкращою частиною БДСМ-зневіри, знятої за прохідним романчиком Е. Л. Джеймс... Більша частина фільму – сюжетна нісенітниця, яка веде до чергового раунду оголення; в одному випадку приводом для роздягання стає відро морозива». Щоправда, сам фільм швидше нагадує інший фаст-фуд: на думку рецензента, постільні сцени в ньому «гарячі, немов вчорашня піца».

1

Франц Кафка зустрічає Девіда Лінча

_

_

Культове сатиричне видання просто зобов'язане було вчергове проїхатися по франшизі «Відтінків». Цього разу критик The Onion Пітер К. Розенталь (який із незворушним обличчям скаржився, що не розуміє діалоги динозаврів у «Парку Юрського періоду») перевершив себе, зумівши за 5 хвилин свого відеоогляду заглибити глядача у вир екзистенціального жаху. «Цей фільм переконав мене в тому, що я помер. Я помер, і в покарання за мої гріхи я замкнений в якомусь кінопеклі, змушений довічно переглядати ці похмурі сиквели і безглузді серії фільмів». Місце, де замкнений бранець «П'ятдесятьох відтінків свободи», нагадує швидше «Кімнату» Сартра, ніж Червону кімнату Крістіана Грея. «Кожен DVD-диск, який я дивлюся, просовують мені на таці в щілину під дверима», – з жахом повідомляє Розенталь. І в ці урожайні для студії Universal дні всі ми – трохи цей критик.

Статті до теми

Главное в разделе

Культура

Володимир Войтенко став головою правління Української кіноакадемії

Культура

Стартували зйомки другої частини кінокомедії «Свінгери»

Популярное на Телекритике



Бізнес

Провайдери, мовники і «Зеонбуд»: відсутність регуляції і запуск платного пакету ефірної цифри

Бізнес

Pay TV vs Free TV. Як телегрупи створюють ринок Pay TV і чому 2019 рік буде переломним

Дуся

Сушко написала прощальний пост

Дуся

Лігачова звільнила журналістку після 8 років роботи. Остання пожалілася на спроби цензури і «психологічний пресинг»