ТЕЛЕКРИТИКА

Орест Білоскурський зі StarLightMedia: «Українські телеглядачі віддають новинам лише 10% свого часу перед екраном»

Бізнес

Орест Білоскурський – маркетинг-директор найбільшої телегрупи України StarLightMedia – розповів на лекції Кафедри медіакомунікацій Українського католицького університету про те, як змінювалися вподобання телеглядачів з 2003 року, хто дивиться новини та турецькі серіали.


Як змінювався український телевізійний ринок

Активне споживання телеконтенту – це перегляд телебачення протягом 5-6 годин на добу. Середнє споживання враховує і те, що якогось дня людина може взагалі не вмикати телевізора. Воно становить 3-4 години на добу.

Якщо переглянути рейтинги телеканалів з 2003 року, можна помітити тенденцію сегментації українського ринку. У 2003 році домінував сімейний перегляд телевізора. Канали були різні, але намагались орієнтуватися на всю сім’ю і продукували відповідний контент, тобто намагалися задовольнити потреби усіх членів родини. Було кілька великих каналів: «Інтер», «Новий», ICTV та «1+1».

У 2004 році канали почали враховувати стать глядачів. З’явилися суто жіночий і чоловічий контенти. У 2005 році каналів ставало більше. Тоді ще були популярними такі великі російські канали, як ОРТ, РТР та НТВ. Упродовж 2006 – 2007 років канали заповнювали свої окремі ніші. «Новий канал» більше орієнтувався на молоду аудиторію, ТЕТ – на жіночу, ZOOM і «Піксель» – на молоду чоловічу аудиторію.

А вже 2008 року прийшло розуміння, що світ дедалі більше фрагментується і не можна сподобатись усім й одразу. Тому канали ставали все більше сегментованими та формували свою аудиторію. ICTV став чоловічим флагманом, СТБ – жіночим, а «Новий канал» – лідером серед молоді. Із сімейних канали остаточно перетворилися на нішеві вже 2009 року. Ці зміни тривали протягом двох років.

У 2016 році вже майже немає каналів для всієї сім’ї. Сьогодні український телевізійний ринок фрагментований.

Фото: Максим Лісовий

Щодо тенденцій, то кілька років тому на українському телебаченні «вибухнули» турецькі серіали. А колись майже всі телеканали стояли в черзі за російськими, проте вони були в рази дорожчі, ніж турецькі. Першим проривом став серіал «Величне століття. Роксолана» на «1+1».

Після успіху «плюсів», Туреччина почала сама пропонувати контент нашим каналам. ICTV вирішив теж спробувати і закупив такий серіал, проте чоловіча аудиторія не була готова до турецького детективу. Великого успіху він не мав. «Інтер» в свою чергу вирішив спробувати показати корейський серіал, але він також не став популярним. «1+1» же потроху привчив жінок до турецьких мелодрам.

Про споживання новин

Кожний канал виготовляє новини. У 2014 році був попит на інформацію у зв’язку з політичною та економічною ситуацією в Україні. У середньому провідні українські канали виготовляли три тисячі годин новин на місяць.

Проте навіть у цей пік зацікавлення – Революція гідності, анексія Криму, початок бойових дій на Донбасі – лише 18-20% свого часу глядачі споживали новинну інформацію. Втім, після Революції гідності рівень зацікавленості різко знизився.

Зараз канали пропонують глядачу близько двох тисяч годин новин на місяць і ще шість тисяч годин – пропозиція від новинних каналів. А споживання – лише 10% ефірного часу. Однак є чимало людей, які цілковито відмовляються від перегляду новин, таких 10%.

Є ще одна проблема. Теленовинами цікавиться переважно старша аудиторія, а молодь зазвичай переглядає новини в соціальних мережах. Опитування та дослідження не дають точної відповіді, чому так.

Фото: Ревіде Зіятдінова, УКУ

Що первинне: канал чи програма

Є ефект телебачення. Тому можна сказати, що канал – первинний. Цим можна пояснити, чому один і той самий контент популярний на одному телеканалі, а на іншому його перегляне значно менше людей.

В Україні з 2003 року є топ-6 великих каналів. Відтоді цей список не змінювався. І жодний новий канал поки що до цього рейтингу не потрапляв. Є бренди, які сприяють тому, що люди обирають щось конкретне.

На маленькому й непопулярному каналі навіть якісний продукт буде менш популярним, ніж контент нижчої якості, але на великому конкурентові.

Телевізійний контент не має конкретної вартості, оскільки його продають не якомусь одному телеканалові, а багатьом. Формується попит, з’являються пропозиції. У виробників є можливість продати контент або дешево багатьом телеканалам, або ж дорожче одному. Це складний переговорний процес.

Якщо ти маленький канал, можеш купити контент дешевше, якщо ж великий – той самий контент купуватимеш дорожче, бо маєш більшу аудиторію.

Теги

Главное в разделе

Бізнес

Шеф-редактором «Телекритики» стала Марія Хрущак

Бізнес

Фреймут у проекті «Інспектор. Міста» на «1+1» замінив Остапчук

Популярное на Телекритике



Дуся

Через непристойне фото британських молодят сотням пар доведеться міняти весільні плани

Культура

10 фільмів, які вплинули на режисера Марину Степанську

Дуся

Лідера групи KISS вигнали з телеканалу і назавжди заборонили там з`являтися

Дуся

Хакери знову показали інтимні світлини Ріанни